Радянська влада намагалася замінити українське Різдво Новим роком, а Святого Миколая — дідом Морозом. Замість слів «Син Божий народився» рівняни співали «рік новий народився», а в ніч на 1 січня 1947 року підірвали пам’ятник Й. Сталіну
Колись Новій рік означав початок нового господарчого сезону. Селяни, які не мали поденних календарів, орієнтувалися за змінами в природі. Зокрема,
жителі помірного кліматичного поясу сіяли весною, а восени збирали урожай. У Київській русі Новий рік також був прив`язаний до подій у природі, тому після прийняття християнства та запровадження Юліанського календаря це свято отримало конкретну дату — перше березня.Пізніше, відповідно до рішення Візантійської церкви, Новий рік перенесли на 1 вересня. Сучасне місцерозташування в календарі це свято отримало після подорожі Петра І до Європи. Він імпортував традиції західних країн, тому видав указ про зустріч Нового, 1700 року, саме 1 січня.Відпочатку Новий рік святкувала лише імперська еліта — наближені до царського двору.Ялинка від німців
Ялинку прикрашали німці, які переїжджали господарювати до Російської імперії на запрошення влади. Місцеві жителі запозичили цю традицію у колонізаторів.
Попервах ялинки продавали в німецьких крамницях та кіосках на ярмарках. Коли почалася Перша Світова війна, зокрема Росії з Німеччиною, ялинки асоціювалися з ворогом.
Рівнянам радили завчасно подбати про медичне страхування
Як і всі жителі Другої Речі Посполитої містяни з великим задоволенням святкували Різдво та Новий рік. Установи та комерційні фірми організовували корпоративи та вечірки для працівників.До повітового староства завчасно зверталися за дозволами про проведення балів та маскарадів. Велика кількість заяв свідчить про активність містян.
Для чиновників, бізнесменів, лікарів та інших представників міської еліти організовували окреме дійство, до якого ретельно готувалися їхні дружини. Туди вони одягали вишукані сукні та дорогі прикраси.
Журналіст газети «Ехо Рувенське» завчасно радив подбати про медичне страхування. На його думку, новорічні гуляння були непосильним тягарем для шлунків рівнян.
У школах і садочках організовували новорічні ранки. Виручені гроші з балів, маскарадів, різних лотерей і спеціальних торгових точок передавали на потреби благодійних організацій.
У 1937 році Рівненський повітовий староста започаткував традицію. Щороку, 1 січня, об 11 годині у всіх храмах проводити службу на честь Нового року, а пізніше, о 13 годині, — офіційний прийом у приміщенні повітового староства. Там було присутні декілька сотень представників громадських організацій перед якими староста зачитував привітання, яке відправляв вищому керівництву Польщі.
Дід Мороз замість святого Миколая
Жителі радянської України зустрічали Новий рік до 1927 року і відновили цю традицію через 10 років. Партійні ідеологи нав`язували православним українцям спеціально розроблені традиції для радянських людей. Зокрема, снігурочка, п`ятикутна зірка стали новими атрибутами свята, а дід мороз замінив святого Миколая.
Новий рік святкували й під час німецької окупації, проте головним торжеством тоді залишалося Різдво.
Кулій: Сталіна роздягнули!
Після війни рівненська ялинка стояла на майдані поблизу Драматичного театру. Поруч був пам`ятник Сталіну, якого в ніч на 1 січня 1947 року невідомі підірвали.
Рівненський старожил Володимир Кулій пригадує, як близько четвертої ночі почув вибух. Вранці містяни здивувалися, як зникла шинель на пам’ятнику Сталіну. Виявляється, вночі партійці замінили підірваний пам’ятником з іншого місця.
Непомітна ялинка й «танцюючий» дід мороз
Радянське Рівне з пафосом зустрічало Новий рік. Свято не було заідеологізованим, як може видатися на перший погляд. Навпаки, працівники культури пригадують про експромти на сцені та цікаві шоу, які надзвичайно любили рівняни.
Кожен Новий рік у концертному залі будинку культури знімали крісла для ялинки. Певний час вона була непомітною, що викликало здивування у гостей. У певний момент дійства дід мороз гукав: «Ялиночка, з’явись» і на очах усіх присутніх піднімалося велике зелене дерево. Це було унікальною розвагою на яке приїжджали дивитися режисери свят із сусідніх областей, згадує директор будинку культури у 1970–1980-их роках, Леонід Кашперський.
Щороку біля ялинки на центральному майдані проходили імпрези художніх колективів і щоразу присутніх дивували якимись родзинками. Зокрема, певний час рівнян розважав «говорящий, співаючий і танцюючий дід мороз».
Новорічні акції проходили під пильним партійним контролем. Відкритої антирадянської пропаганди не було, водночас виконавці вдавалися до хитрощів. Зокрема співали «рік новий», а не «син Божий» народився.Леонід Кашперський розповідає про експромтні виступи, що різняться від сучасних розпланованих заходів. До ялинки без запрошень приходили гурти.
Немає коментарів:
Дописати коментар